У творах Птоломея (І–ІІ століття н. е.) є місця, в котрих мовиться про плем’я карпіан.
Назви карпіани та Карпатські гори мають спільний корінь. Шафарик вважав, що слова
Кarpiany та Каrpaty слід виводити від слів hryb, hrb тобто верх, гора, хребет. Місцеве
населення Карпат свої гори називає horbamy, тобто hrbamy. За звучанням цих слів
можна вивести номінацію Нrvaty, тобто Ноrvaty.
На думку львівського історика Войцеховського, мова горватів була наближена до чеської,
що він стверджував на підставі походження назв місцевостей та їхнього лінгвістичного
значення. У VII ст. (приблизно 630 р.) войовниче населення Карпат було запрошене
до Далматії візантійським імператором Іраклієм для боротьби проти аварів. Таким
чином, карпатські, або білі (північні) горвати колонізували території Далматії,
Панонії, Іллірії.
Але на Балкани подалися не всі горвати. Горватсьсі племена, які залишилися в Прикарпатті,
заснували тут квазідержавне утворення, головною базою економіки якого був грабунок.
Вперше в руських літописах назва білі горвати з’являється 981 р. Тоді руський князь
Володимир (правнук Рюрика) приєднав Білу Горватію до Києва. На думку історика
Омеляна Пріцака, руські князі не були слов’янами й, правдоподібно, могли походити
з-над Волги. Там фризькі (близькосхідні) купці спільно зі скандинавськими воїнами
мали своє політичне утворення, представники якого були носіями назви Русь. Власне,
один із руських кланів заснував на підкорених слов’янських територіях місто Київ,
забезпечивши собі контроль над так званим шляхом із варягів у греки. Головним
їхнім промислом була работоргівля місцевим слов’янським населенням.
До часу захоплення Києвом Карпато-Горватії слов’янські племена, що мешкали на схід
від Прикарпаття, виступали як окремі суспільно-буттєві та мілітарно-політичні організми,
а їхній зв’язок із Києвом був тимчасовим і примусовим. На чолі племен стояли власні
князі, залежні від київського хакана. У ті часи межі так званої Русі залежали від
простору територій поселення племен, що потрапили під владу руського клану. Цілісність
руських володінь залежала від сили Києва як осередка, з якого придушували всі прояви
окремішності й незалежності підкорених племен та руйнували всі спроби цих племен
ту свою окремішність і незалежність зберегти. Тут слід згадати класичну історію
про деревлян, чиїх воїнів разом із цілим родом останнього власного князя Мала вигубила
київська княгиня Ольга з помсти за смерть свого мужа Ігоря, стерши з пам’яті нащадків
свободолюбних деревлян їх власну родову назву.
Подібні історії, як із деревлянами, повторювалися кожен раз, коли Русь поневолювала
якесь слов’янське плем’я, котре після втрати власного княжого роду та власного
імені розчинялося серед решти із подібною долею племен. Русь ставилася до слов’ян
як переможець до переможеного. До ХІ ст. у літописах поняття русь і слов’яни вживаються
як протиставні або як рівнорядні, але не як тотожні. На означення політичної та
етнічної спільноти назву Русь починають вживати в ХІ ст.
Для замовлення книги залишайте свої повідомлення за нашою електронною адресою
bili_gorvaty@ukr.net
felix@com.if.ua
ПЛАН
Від редактора ... 7
Хронологічна таблиця ... 9
Бібліографія ... 11
Білі горвати ... 13
Хрещення прикарпатців ... 17
Київська окупація ... 21
Князі Ростиславичі засновують Гірську країну Перемишльську ... 25
Перша галицька династія ... 29
Війна з Волинню ... 33
Утвердження Прикарпатської держави ... 39
Галич, столиця Прикарпаття ... 43
Галичина набирає сили ... 49
Галичина відроджує Болгарію ... 53
Феномен галицької аристократії ... 57
Перший Галицький король ... 61
Розпочалася півстолітня війна ... 67
Галицькі рицарі в боротьбі проти волинської князівни ... 73
Галичина під владою чернігівських ... 77
Покарання тиранів ... 81
Громадський лідер стає князем ... 85
Утворення королівства та унія з Римом ... 89
Герцогство Галичини ... 93
Угорський вибір галичан ... 97
Волинський князь проти галицького герцога ... 101
Галичани під владою Данила Волинського ... 105
Монгольська навала змінює волинську агресію ... 109
Данило — монгольський намісник Галичини ... 115
Кінець галицького опору ... 119
Багатовекторна політика Данила ... 125
Темний вік галицької історії ... 129
Mediaterra ... 133
